Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (13) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Кухтенко Г$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 17 Представлено документи з 1 до 17 |
|||
| 1. | 
Кухтенко Г. П. Фармакологічні дослідження кремів із вмістом метилпреднізолону ацепонату [Електронний ресурс] / Г. П. Кухтенко, О. О. Ляпунова, Л. О. Чайка // Український біофармацевтичний журнал. - 2012. - № 3. - С. 44-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2012_3_10 | ||
| 2. | 
Кухтенко Г. П. Вивчення структурно-механічних властивостей крему на основі емульсії і роду [Електронний ресурс] / Г. П. Кухтенко, О. О. Ляпунова, О. А. Лисокобилка // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2012. - № 3. - С. 83-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2012_3_22 На основании результатов структурно-механических исследований обоснован оптимальный состав эмульсионной кремовой основы, подобраны концентрации эмульгаторов первого и второго рода. | ||
| 3. | 
Кухтенко Г. П. Розробка технології виробництва крему "Стерокорт" [Електронний ресурс] / Г. П. Кухтенко, О. О. Ляпунова, О. А. Лисокобилка // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2012. - Вип. 4. - С. 302-307. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pemgki_2012_4_33 | ||
| 4. |
Кухтенко Г. П. Валідація аналітичної методики кількісного визначення діючої речовини у складі крему "Стерокорт" [Електронний ресурс] / Г. П. Кухтенко, О. О. Ляпунова, О. С. Назарова // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2012. - Вип. 5. - С. 465-474. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pemgki_2012_5_51 | ||
| 5. | 
Савченко Л. П. Дослідження реологічних властивостей комбінованої екстемпоральної мазі з гідрокортизону бутиратом [Електронний ресурс] / Л. П. Савченко, В. О. Вракін, Г. П. Кухтенко, В. А. Георгіянц // Фармацевтичний журнал. - 2014. - № 1. - С. 44-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2014_1_7 Несмотря на то, что ассортимент мазей промышленного производства является довольно широким, именно аптечное производство позволяет объединить в одном лекарственном средстве (ЛС) различные по фармакологическому действию вещества, что обеспечивает разносторонний подход к терапии заболевания. В соответствии с Приказом МЗУ № 812 от 17.10.2012 г. в состав экстемпоральных мазей разрешено вводить ЛС промышленного производства. Поскольку все ЛС, независимо от места приготовления, должны отвечать требованиям по качеству ГФУ, целью нашей работы стало изучение структурномеханических свойств комбинированной экстемпоральной мази, приготовленной на основе мази гидрокортизоновой 1 %-й промышленного производства, а также сравнение реологических характеристик обоих лекарственных препаратов. Обьекты исследования - мазь гидрокортизоновая 1 %-я и мазь аптечного приготовления на ее основе, содержащая фурацилина 0,02 г; новокаина 0,1 г; мази гидрокортизоновой 1 %-й до 10,0 г. Реологические свойства образцов изучали с помощью ротационного вискозиметра Rheolab QC. Термостатирование образцов осуществляли с помощью термостата MLM U15c. Введение в состав мази гидрокортизоновой фурацилина и новокаина уменьшает ее структурную вязкость на 9,3 % при Dr 0,01 с<^>-1 | ||
| 6. |
Кухтенко Г. П. Вплив олійної фази та складу емульгаторів на реологічні властивості в’язко-пластичних емульсій першого роду [Електронний ресурс] / Г. П. Кухтенко, О. О. Ляпунова, О. А. Лисокобилка // Фармацевтичний журнал. - 2012. - № 5. - С. 48-53 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2012_5_10 Исследовано влияние вида масляной фазы и состава эмульгаторов на структурно-механические свойства эмульсий 1-го рода. С помощью реологических исследований проанализировано влияние концентрации эмульгаторов на тип течения эмульсий, пластичность, тиксотропность и др., установлены оптимальные промежутки концентраций глицерилмоностеарата, цетостеарилового спирта и макрогол-37-стеарата для исследованных эмульсий. | ||
| 7. |
Крутських Т. В. Вивчення вивільнення субстанції альтабор з гелевих основ [Електронний ресурс] / Т. В. Крутських, А. С. Шаламай, Г. П. Кухтенко // Український біофармацевтичний журнал. - 2015. - № 4. - С. 4-6. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2015_4_3 | ||
| 8. | 
Кухтенко Г. П. Реологічні дослідження супозиторних основ [Електронний ресурс] / Г. П. Кухтенко, Є. В. Гладух, О. О. Ляпунова // Український медичний альманах. - 2014. - Т. 17, № 1. - С. 91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uma_2014_17_1_57 | ||
| 9. | 
Савченко Л. П. Визначення ступеня зміни реологічних параметрів екстемпоральної мазі з гідрокортизону бутиратом процесі зберігання [Електронний ресурс] / Л. П. Савченко, В. О. Вракін, Г. П. Кухтенко, В. А. Георгіянц // Фармацевтичний часопис. - 2014. - № 1. - С. 85-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Phch_2014_1_18 | ||
| 10. |
Гладух Е. В. Влияние солюбилизатора ПЭГ-40 гидрогенизированное касторовое масло на структурно-механические свойства гелей карбопола [Електронний ресурс] / Е. В. Гладух, И. М. Грубник, Г. П. Кухтенко // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2017. - т. 10, № 3. - С. 288-295. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2017_10_3_9 Реологические свойства оказывают влияние на всех этапах создания лекарственного средства - от разработки до производства и характеристик конечных препаратов и стабильности. Многие вещества имеют сложные реологические свойства; их вязкость и упругость могут варьироваться в зависимости от условий, воздействующих извне, таких как напряжение, деформация, временной фактор и температура. Концентрация, стабильность и состав также существенно влияют на реологические свойства фармацевтических препаратов. Одной из актуальных тенденций современной фармации является разработка лекарственных препаратов в форме гелей. На реологические свойства гелей значительное влияние оказывают поверхностно-активные вещества, стабилизаторы, солюбилизаторы, стабилизирующие их структуру. Особую группу стабилизаторов составляют гидрогенизированные растительные масла и их соединения с полимерами, обладающие способностью к структурообразованию в межфазных слоях и в объеме фаз. С этой целью широко используют ПЭГ-40 гидрогенизированное касторовое масло. Цель работы - изучение влияния ПЭГ-40 гидрогенизированного касторового масла, используемого в качестве эмульгатора, солюбилизатора, модификатора вязкости и растворителя в технологии мягких лекарственных форм, на структурно-механические свойства гелей карбопола. В качестве экспериментальных образцов гелевой основы исследовали 1 % гели карбопола с добавками ПЭГ-40 гидрогенизированного касторового масла в интервале концентраций от 1 до 5 %. В качестве увлажнителя и пластификатора использовали добавку 10 % пропиленгликоля. Структурно-механические исследования проводились с помощью ротационного вискозиметра "Rheolab QC", Anton Paar (Австрия) с коаксиальными цилиндрами CCC27/SS. С помощью компьютерной программы автоматически были построены графики исследуемых гелей. Анализ реологических показателей гелевых основ карбопола с ПЭГ-40 гидрогенизированным касторовым маслом показывает, что солюбилизатор активно влияет на структурно-механическое поведение основы. Добавление в гель карбопола ПЭГ-40 ГКМ повышает предел текучести на 53 % (до 188,22 Па при введении 5 % ПЭГ-40 ГКМ), снижает значение предела текучести основы до 337,0 - 374,0 Па с и, соответственно, увеличивает разрушение структуры с 1,56 до 2,39 Па с при увеличении скорости сдвига до 350 с-1, увеличивает петлю гистерезиса до 22525,9 Па/с, при этом снижая устойчивость системы более чем в 2 раза, и увеличивает значение механической стабильности до 1,16 - 1,37, что в итоге может повлиять на ухудшение восстановления структуры после снятия деформации. Выводы: с помощью ротационного вискозиметра "Rheolab QC", Anton Paar изучено влияние солюбилизатора ПЭГ-40 гидрогенизированное касторовое масло на структурно-механические свойства гелей карбопола. Установлено, что использование указанного солюбилизатора свыше 5 % нецелесообразно в связи с ухудшением реологических свойств геля, понижения механической стабильности и потребительских качеств лекарственного средства. | ||
| 11. | 
Кухтенко О. С. Дослідження з розробки рідкого екстракту бронхолітичної дії [Електронний ресурс] / О. С. Кухтенко, Н. Ю. Бевз, Є. В. Гладух, Г. П. Кухтенко // Соціальна фармація в охороні здоров’я. - 2018. - Т. 4, № 4. - С. 12-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sphhc_2018_4_4_4 На кафедрі промислової фармації Національного фармацевтичного університету авторами розробляється складний екстракт кардіотонічної дії, що містить у своєму складі витяги такої лікарської рослинної сировини, що була взята у рівних пропорціях: плодів глоду (Crataegus oxyacanta), трави собачої кропиви (Leonurus cardiaca), трави меліси (Melissa officinalis) та шишок хмелю (Humulus lupulus). Мета роботи - визначення кількісного виходу біологічно активних речовин залежно від ступеня виснаження лікарської рослинної сировини екстрагентом. Кожну лікарську рослинну сировину, яку використовували під час одержання екстракту, було перевірено на відповідність вхідним нормативним документам та подрібнено. Перколяцію здійснювали за допомогою лабораторного перколятора. Як екстрагент використовували етанол 70 %. Процес екстракції виконували до одержання сумарного екстракту DER 1:10. Для кожного окремо зібраного зразка рідкого екстракту було визначено сухий залишок за допомогою аналізатора вологи Sartorius MA150C (Germany). Контролювали процес екстракції шляхом кількісного визначення поліфенольних сполук у екстрактах, одержаних порційно з кроком DER 1:1 за допомогою методу спектрофотометрії на спектрофотометрі Evolution 60s (фірма Thermo Fisher Scientific, USA). Згідно з одержаними даними можна стверджувати про поступове зростання кількості поліфенольних сполук у витягах (екстрактах) до співвідношення сировина:екстрагент 1:10 (DER 1:10). Максимальний вихід поліфенольних сполук спостерігається із шишок хмелю (Humulus lupulus). Найменша кількість поліфенольних сполук вилучається із трави меліси (Melissa officinalis) та плодів глоду (Crataegus oxyacanta). Ця тенденція зберігається за всіх варіантів співвідношення сировина/екстрагент. За даними проведених фізико-хімічних досліджень було підтверджено наявність речовин поліфенольної природи у складі витягів досліджуваної лікарської рослинної сировини та сумарного екстракту, результатами наявності поліфенольних сполук (у перерахунку на галову кислоту) визначено, що максимальна кількість поліфенольних сполук вилучається із такої лікарської рослинної сировини - шишок глоду (Humulus lupulus). Результати корелюють із раніше проведеними дослідженнями по визначенню кратності екстракції за сухим залишком в екстракті та витягах індивідуальної рослинної сировини.Мета роботи - визначення екстрагенту та кратності екстракції із застосуванням методу перколяції при розробці технології отримання екстракту бронхолітичної дії. Для визначення оптимальних умов екстрагування було одержано екстракт із застосуванням методу перколяції. Кожен з екстрактів відбирався фракційно з кроком DER 1 : 1 (drug extract ratio - співвідношення вихідного матеріалу й одержаного екстракту). Для кожного зразка було проведено кількісне визначення та розраховано основні показники динаміки процесу. Екстракцію проводили до одержання сумарного екстракту DER 1 : 10. Для кожного зразка екстракту визначали сухий залишок та основні фізико-хімічні характеристики. Контролювали процес екстракції шляхом кількісного визначення поліфенольних сполук за допомогою спектрофотометричного методу аналізу. Максимальний вихід суми фенольних сполук у перерахунку на галову кислоту спостерігається при екстрагуванні сировини спиртом етиловим у концентрації 70 %. При визначенні кратності екстракції сировини, що входить до складу складного екстракту, на підставі визначення сухого залишку та вмісту поліфенольних сполук у перерахунку на галову кислоту було установлено, що оптимальною кратністю екстракції є 3. Висновки: на підставі проведених досліджень із визначення екстрактивних речовин у лікарській рослинній сировині визначено ефективний екстрагент - спирт етиловий 70 %. За аналізом витяжок ЛРС на кількість екстрактивних речовин, сухого залишку та поліфенольних сполук визначено ефективну кратність екстракції сумарного складного рідкого екстракту бронхолітичної дії - 3. | ||
| 12. |
Кухтенко О. С. Дослідження з розробки рідкогоекстрактукардіотонічної дії [Електронний ресурс] / О. С. Кухтенко, Н. Ю. Бевз, Е. В. Гладух, Г. П. Кухтенко // Фармацевтичний журнал. - 2019. - № 3. - С. 41-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2019_3_7 | ||
| 13. | 
Зуйкіна С. С. Реологічні дослідження з розробки складу бігелю для комплексної терапії мастопатії [Електронний ресурс] / С. С. Зуйкіна, Г. П. Кухтенко, Л. І. Вишневська // Управління, економіка та забезпечення якості в фармації. - 2020. - № 2. - С. 19-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uezyaf_2020_2_5 Мета роботи - вибір гелеутворювача для органогелю як складової бігелю та обгрунтування співвідношення органо- та гідрофільної фази у складі бігелю для застосування в комплексній схемі лікування мастопатії. Об'єкти дослідження - модельні зразки бігелю з різним відсотковим співвідношенням гідро- та олеогелю (органогелю) та гель, до складу якого жирну олію насіння петрушки посівної вводили шляхом емульгування ПЕГ-40 гідрогенізованою рициновою олією. Дослідження реологічної поведінки зразків (структурно-механічні властивості) здійснювали за допомогою реометра Rheolab QC фірми Anton Paar (Австрія) з використанням системи коаксіальних циліндрів C-CC27/SS. Прилад відповідає вимогам стандарту ISO 3219. За допомогою програмного забезпечення визначали точку (межу) плину, розраховували площу петлі гістерезису. На підставі одержаних результатів розраховували величини коефіцієнтів динамічного розрідження системи та показники механічної стабільності (МС). Зразок, який був виготовлений без використання органогелю у складі, має низькі структурно-механічні показники, тип плину системи наближається до ньютонівського типу, що свідчить про його непридатність до використання. Профіль зміни ефективної в'язкості від концентрації органогелю має однакову залежність, проте застосування композиції Spen 60 і жирної олії насіння петрушки посівної (15 : 85) забезпечує вищу структурну в'язкість і загалом вищі структурно-механічні показники. Висновки: здійснено порівняльну оцінку реологічних властивостей модельних зразків бігелю для лікування мастопатії з різним вмістом гідрофільної фракції та органофази і гелю, виготовленого за класичною технологією емульгування жирної олії насіння петрушки посівної ПЕГ-40 гідрогенізованою рициновою олією. Визначено гелеутворювач для фракції органогелю - Spen 60. Обгрунтовано оптимальне співвідношення гідро- та органофаз у складі бігелю, що склало 65/35 та 70/30 % відповідно.Мета роботи - вибір гелеутворювача для органогелю як складової бігелю та обгрунтування співвідношення органо- та гідрофільної фази у складі бігелю для застосування в комплексній схемі лікування мастопатії. Об'єкти дослідження - модельні зразки бігелю з різним відсотковим співвідношенням гідро- та олеогелю (органогелю) та гель, до складу якого жирну олію насіння петрушки посівної вводили шляхом емульгування ПЕГ-40 гідрогенізованою рициновою олією. Дослідження реологічної поведінки зразків (структурно-механічні властивості) здійснювали за допомогою реометра Rheolab QC фірми Anton Paar (Австрія) з використанням системи коаксіальних циліндрів C-CC27/SS. Прилад відповідає вимогам стандарту ISO 3219. За допомогою програмного забезпечення визначали точку (межу) плину, розраховували площу петлі гістерезису. На підставі одержаних результатів розраховували величини коефіцієнтів динамічного розрідження системи та показники механічної стабільності (МС). Зразок, який був виготовлений без використання органогелю у складі, має низькі структурно-механічні показники, тип плину системи наближається до ньютонівського типу, що свідчить про його непридатність до використання. Профіль зміни ефективної в'язкості від концентрації органогелю має однакову залежність, проте застосування композиції Spen 60 і жирної олії насіння петрушки посівної (15 : 85) забезпечує вищу структурну в'язкість і загалом вищі структурно-механічні показники. Висновки: здійснено порівняльну оцінку реологічних властивостей модельних зразків бігелю для лікування мастопатії з різним вмістом гідрофільної фракції та органофази і гелю, виготовленого за класичною технологією емульгування жирної олії насіння петрушки посівної ПЕГ-40 гідрогенізованою рициновою олією. Визначено гелеутворювач для фракції органогелю - Spen 60. Обгрунтовано оптимальне співвідношення гідро- та органофаз у складі бігелю, що склало 65/35 та 70/30 % відповідно. | ||
| 14. |
Попова Т. В. Обґрунтування вибору консерванта та його концентрації у складі гелю протиалергічної дії [Електронний ресурс] / Т. В. Попова, О. П. Стрілець, Г. П. Кухтенко // Фармацевтичний журнал. - 2020. - Т. 75, № 4. - С. 78-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2020_75_4_11 | ||
| 15. | 
Кухтенко Г. П. Сравнительный анализ карбомерных полимеров для фармацевтической и косметической практики [Електронний ресурс] / Г. П. Кухтенко, Т. В. Попова, Е. В. Гладух, А. С. Кухтенко // Запорожский медицинский журнал. - 2020. - Т. 22, № 3. - С. 431-436. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2020_22_3_23 Цель работы - учитывая широкий ассортимент карбомеров, технологий их изготовления, систем растворителей для синтеза, расхождений в наименовании и нормативном регулировании, возникает необходимость в систематизации этой группы вспомогательных веществ для фармацевтической и косметической промышленности. В качестве материалов использовали данные официальных сайтов МЗ Украины, FDA и Lubrizol; фармакопеи США (USP/NF), Европы (Ph.Eur) и Японии (JPE); научные публикации. Использовали методы информационного поиска, систематизации теоретического и практического материала. В результате изучения официальной нормативной документации установлено, что фармакопея США (USP/NF) содержит монографии под названием "Carbomer Copolymer", "Carbomer Interpolymer" и "Carbomer Homopolymer", которые классифицируются на типы A, B, C для полимеров, синтезированных без использования бензола, и монографии "Carbomer 934", "Carbomer 934Р", "Carbomer 940", "Carbomer 941", "Carbomer 1342" для полимеров, синтезированных с использованием бензола. Фармакопея Европы (Ph.Eur) содержит монографию "Carbomers" общего характера, требованиям которой отвечают только полимеры "Carbomer Homopolymer" по USP/NF, синтезированные без использования бензола. Фармакопея Японии (JPE) содержит монографию "Carboxyvinyl Polymer", которая включает карбомеры, синтезированные как с использованием бензола, так и без. При использовании карбомеров в фармацевтической разработке лекарственных средств в регистрационных материалах следует предоставлять результаты дополнительных исследований о соответствии качества фармакопейным показателям. Выводы: фармакопейным требованиям качества по USP/NF соответствуют торговые марки карбомеровСаrbopol 71G NF, Carbopol 971P NF, Carbopol 974P NF, Carbopol 980 NF, Carbopol 981 NF, Carbopol 5984 EP, Carbopol 934 NF, Carbopol 934P NF, Carbopol 940 NF, Carbopol 941 NF, Carbopol 1342 NF, CarbopolUltrez 10 NF, Carbopol ETD 2020 NF, Pemulen TR-1 NF, PemulenTR-2 NF, NoveonAA-1 USP. Требованиям Европейской фармакопеи соответствуют лишь 6 торговых марок карбомеров: Carbopol71G NF, Carbopol 971P NF, Carbopol 974P NF, Carbopol 980 NF, Carbopol 981 NF, Carbopol 5984 EP. | ||
| 16. |
Попова Т. В. Вивчення гострої токсичності гелю із вмістом диметиндену малеату та декспантенолу [Електронний ресурс] / Т. В. Попова, Г. П. Кухтенко, Д. В. Литкін // Український біофармацевтичний журнал. - 2020. - № 4. - С. 30–34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2020_4_7 Сьогодні спостерігається збільшення кількості випадків місцевої алергічної реакції шкіри на дію різних подразнювальних чинників. Особливу категорію хворих становлять діти, які мають високу чутливість до укусів перетинчастокрилих комах і до продуктів їх життєдіяльності. На кафедрі технологій фармацевтичних препаратів НФаУ здійснюється наукова робота з розробки складу гелю з диметиндену малеатом і декспантенолом для терапії контактної алергії у межах науково-дослідної діяльності кафедри за напрямком 0114U000945 "Розробка складу, технології та біофармацевтичні дослідження лікарських засобів (ЛЗ) на основі природної та синтетичної сировини". Мета роботи - вивчення параметрів гострої токсичності ЛЗ у формі гелю з вмістом 0,1 % диметиндену малеату та 3,0 % декспантенолу за одноразового нашкірного нанесення та внутрішньошлункового введення. Об'єктом дослідження є комбінований ЛЗ у формі гелю з доведеною протиалергійною та репаративною дією. Лабораторні дослідження проведено на 36 білих щурах обох статей. Тваринам одноразово наносили на шкіру та вводили у шлунок (н/ш - 2810 мг/кг, в/ш - 5000 мг/кг) досліджуваний зразок гелю та спостерігали, оцінюючи загальний стан. Основні показники, які вивчали в ході дослідження: виживаність, динаміка маси тіла, масові коефіцієнти внутрішніх органів (МКВО). Показники динаміки маси тіла тварин протягом 14 діб експерименту за нанесення та введення досліджуваного гелю не виходили за межі фізіологічної норми та статистично не відрізнялися від аналогічних показників у групі інтактних тварин. МКВО здебільшого не відрізняються в досліджуваних самок і самців щурів від тварин інтактного контролю. Впродовж 14 діб дослідження була повністю відсутня летальність щурів обох статей після нашкірного нанесення та ентерального введення. Згідно з застосованими рівнями доз, досліджуваний гель можна зарахувати до IV класу токсичності. Проведені дослідження з вивчення гострої токсичності гелю комбінованої протиалергійної та репаративної дії продемонстрували, що склад гелю за одноразового нашкірного нанесення та внутрішньошлункового введення у відповідних максимальних дозах IV класу токсичності за лікарською формою не викликає будь-яких загальних проявів токсичної дії у самців і самиць щурів. | ||
| 17. |
Попова Т. В. Аналіз фармацевтичного забезпечення лікарськими засобами, які застосовуються в терапії інсектної алергії, та підходи щодо розробки нових лікарських засобів у формі гелю для місцевого лікування [Електронний ресурс] / Т. В. Попова, А. С. Немченко, Г. П. Кухтенко, В. І. Міщенко // Соціальна фармація в охороні здоров’я. - 2021. - Т. 7, № 3. - С. 53-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sphhc_2021_7_3_8 Мета роботи - аналіз асортименту лікарських засобів (ЛЗ), що застосовуються для місцевого лікування інсектної алергії (ІА), та підходів щодо розробки нових вітчизняних ЛЗ у формі гелю для її лікування. Матеріали та методи: наукові публікації вітчизняних та іноземних авторів, дані з офіційних сайтів із профільної тематики, МКХ-10, матеріали Державного реєстру ЛЗ України, Компендіум, Протокол надання медичної допомоги при ІА; використано методи системного аналізу, порівняння, графічного, аналітичного та контент-аналізу. Досліджено схему лікування ІА залежно від тяжкості форми (легка, середньотяжка, тяжка, анафілактичний шок), що наведена у Протоколі надання медичної допомоги за ІА (наказ МОЗ України від 03.07.2006 р. N 432). Лікування ІА здійснюється ЛЗ підгрупи D04A A - Антигістамінні засоби для місцевого застосування, яка налічує всього 5 ЛЗ (з урахуванням форм випуску), 80 % яких іноземного виробництва, 60 % виробляються у формі гелю. Це дуже мало, оскільки існує питання місцевої терапії наслідків укусів комах у дітей, бо постійне розчісування місць укусів є загрозою інфікування ран і затримки їх загоєння. Доведено доцільність розробки нових, доступних, у порівнянні з іноземними, вітчизняних ЛЗ для місцевої терапії проявів алергічних реакцій на укуси або ужалення комах на прикладі запропонованої фармацевтичної композиції у формі гелю, яку можна застосовувати для лікування ІА у дітей. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |